Автор: Олександр Андрійович Свечин
Публікується по виданню: Свечин А. А. Стратегія. – М.: Військовий вісник, 1927.
Про автора і книгу:
Олександр Андрійович Свечин (1878-1938) – один з декількох російських військових стратегів, визнаних у світовому масштабі. У Росії його праці не перевидавалися з довоєнних часів, а в США по його книзі «Стратегія» викладають і сьогодні. В кінці 20-х – початку 30-х років Свечин в серії своїх друкарських робіт аргументовано передбачив весь хід Великої Вітчизняної війни.
Свечин розумів в сучасній стратегії і тактиці чи не краще за всіх в РККА. Він абсолютно точно і аргументовано передбачив весь початковий етап другої світової війни. Свечин вважав, що Польща буде першим об’єктом гітлерівської агресії, із-за того що розташування її військ буде украй вигідним для німецького удару.
Ще в 1924 році Свечин виступив проти думки про те, що майбутній агресор завдаватиме головного удару по найекономічніше розвинених регіонах Радянського Союзу. Свечин першим висунув тезу про те, що на початковому етапі майбутньої війни політичні цілі супротивника переважатимуть над економічними. Особливу тривогу у Свечина викликала доля Ленінграда.
Він застерігав проти подальшої концентрації промисловості і населення в цьому гігантському місті, украй уразливому для оточення через його географічне положення.
На початку 1930-х років Сечин був звинувачений в потуранні організаторам підготовлюваної інтервенції в СРСР. Олександр Андрійович був поміщений в концтабір строком на 5 років. Безпосереднім приводом для арешту була підтримка Свечиним знайомств з колишнім царським генералом, крупним і різностороннім військовим фахівцем Снесаревим, заарештованим раніше.
Снесарев був особистим ворогом Сталіна ще з часів Громадянської війни.
Свечина звільнили, але без вибачення, без зняття судимості, вирішивши «вільне мешкання по СРСР». Він був відновлений в кадрах армії, але протягом декількох років не отримував певної посади, полягаючи у розпорядженні Разведупра Генерального штабу.
В 1936 році Олександр Андрійович був призначений помічником начальника кафедри військової історії Академії генштабу. Незадовго перед цим, він отримав звання комдива (генерал-майора). Але милість фортуни була недовгою: у 1938 році його заарештували удруге.
Підставою для арешту була написана Свечиним власна біографія: він написав, що у нього є рідний брат Михайло, колишній царський генерал: «У громадянській війні він активної участі не брав, але емігрував – працював в Ніцці, у французькому банку скромним бухгалтером.»