Не дивлячись на достаток математичних формул, управління ризиками навряд чи можна віднести до точних наук. Скоріше навпаки, професійний ризик-менеджер – це людина із статусом придворного астролога, який з допомогою тільки йому зрозумілих хитрувань авторитетно передбачає майбутнє. Управління ризиками – творчий процес, який можна порівняти із створенням пісні або навіть цілої симфонії.
Як в музиці, де все різноманіття мелодій створюється лише з семи нот, для управління ризиками використовують декілька основних підходів.
Автор: Фаїна Миколаївна Пугача, кандидат юридичних наук, податковий консультант ТОВ “Академія успішного бізнесу”, редактор-експерт ІД “Гроссмедіа Ферлаг”.
Не дивлячись на достаток математичних формул, управління ризиками навряд чи можна віднести до точних наук. Скоріше навпаки, професійний ризик-менеджер – це людина із статусом придворного астролога, який з допомогою тільки йому зрозумілих хитрувань авторитетно передбачає майбутнє.
Ризик – це вірогідність, а значить, чисельно його можна виразити у відсотках. Важливою особливістю ризиків є те, що вони є завжди. Ризики – своєрідний обов’язковий атрибут будь-якого виду діяльності: ні у чому не можна бути упевненим на 100%. Такий стан речей добре ілюструє один із законів Мерфі: «Якщо все йде добре, значить, ви чогось не відмітили».
Таким чином, на перший план виходить питання про те, якими ризиками потрібно управляти, якщо їх незчисленна множина? Відповідь на нього гранично проста: тими, про які ми знаємо і збитки яких не готові на себе прийняти. Одне з важливих завдань, що стоять перед ріськ-менеджером, – визначення так званого ріськ-профіля організації.
По суті, йдеться про складання переліку типових для керованої організації ризиків, які розставляються в порядку убування частоти їх прояву або розмірів потенційних збитків.
Управління ризиками – творчий процес, який можна порівняти із створенням пісні або навіть цілої симфонії. Як в музиці, де все різноманіття мелодій створюється лише з семи нот, для управління ризиками використовують декілька основних підходів:
- Ухвалення ризику.
- Обмеження ризику.
- Забезпечення ризику.
- Страхування ризику.
- Продаж ризику.
- Ухилення від ризику.
1. Ухвалення ризиків
Ухвалення ризику – найпростіший, але в той же час найпоширеніший спосіб управління ризиками. Застосування цього підходу завжди подразумеваєт наявність здорового компромісу між очікуваними вигодами (рівнем прибутковості) здійснення певної операції і рівнем пов’язаного з нею ризику (розміром потенційних збитків).
Управлінські заходи в даному випадку зводяться до того, щоб порівняти всі плюси і мінуси операції і забезпечити наявність необхідного об’єму власного капіталу.